Поліамідні синтетичні полімери, відомі як нейлон, утворюють групу високоефективних термопластиків, які характеризуються наявністю постійних амідних груп (-CO-NH-) у своєму молекулярному ланцюзі. Ця амідна група забезпечує сильний міжмолекулярний водневий зв'язок, що надає ключових властивостей, таких як висока механічна міцність, стійкість до ударів і відносно висока температура плавлення. Два основні комерційні типи — це поліамід 6 (нейлон 6), отриманий шляхом розкриття кільця капролактаму, та поліамід 66 (нейлон 66), синтезований за допомогою поліконденсації гексаметилендіаміну та адипінової кислоти. Числовий індекс позначає кількість атомів вуглецю у вихідних діамінах і дикарбонових кислотах. Ця структурна різниця надає PA66 вищої температури плавлення та кращих теплових властивостей, тоді як PA6, як правило, має кращу стійкість до ударів і кращу оброблюваність. Окрім цього, інші важливі варіанти включають PA 11 і PA 12 (отримані з відновлюваної касторової олії), відомі своєю гнучкістю та низьким поглинанням вологи, а також напівароматичні поліаміди (PPA), які мають ще вищу термічну та хімічну стійкість. Основними характеристиками всіх поліамідів є відмінний опір абразивному зносу, гарна стійкість до вуглеводнів та олій і низький коефіцієнт тертя. Визначальною рисою є їхнє гігроскопічне природне забарвлення: вони поглинають вологу з повітря, що діє як пластифікатор, підвищуючи міцність та стійкість до ударів, але знижуючи жорсткість і розмірну стабільність. Така чутливість до вологи вимагає ретельного сушіння перед переробкою в розплавленому стані. Їхній синтез та універсальні властивості зробили поліаміди незамінними в численних застосуваннях — від волокон і текстилю до інженерних компонентів у автомобільній промисловості, електроніці та споживчих товарах.