Матеріал із поліаміду, як клас високоефективних інженерних термопластиків, характеризується міцним каркасом з амідними зв'язками, що надає йому унікальний набір властивостей, придатних для вимогливих застосувань. Сильні міжмолекулярні водневі зв'язки між цими ланцюгами забезпечують високу міцність на розтяг, чудову стійкість до ударів та добру стійкість до ударних навантажень і абразивного зносу. Цей матеріал напівкристалічний, що сприяє його добрій хімічній стійкості, особливо до вуглеводнів, олій і розчинників, але також робить його чутливим до дії сильних кислот і окиснювальних агентів. Визначальною характеристикою багатьох стандартних алифатичних поліамідів (наприклад, PA6 та PA66) є їх гігроскопічна природа: вони поглинають вологу з навколишнього середовища, що значно впливає на їх механічні та геометричні властивості. Хоча ця поглинута волога діє як пластифікатор, підвищуючи міцність та стійкість до ударів, вона одночасно знижує жорсткість, міцність і розмірну стабільність. Це вимагає ретельного кондиціонування для тестування експлуатаційних характеристик і точного інженерного проектування, щоб врахувати можливі зміни розмірів у процесі експлуатації. Матеріали на основі поліаміду мають відносно високу температуру плавлення (наприклад, ~220 °C для PA6, ~260 °C для PA66), що дозволяє їм працювати в умовах підвищених температур. Їх можна обробляти різними методами, зокрема литтям під тиском, екструзією та видуванням. Група поліамідів є різноманітною — від стандартних нейлонів до композитів із добавками скловолокна чи мінералів для підвищення жорсткості та температури деформації під навантаженням, а також до просунутих напівароматичних типів (PPA) з покращеними тепловими та хімічними характеристиками. Така універсальність робить поліамідні матеріали основоположною складовою в таких галузях, як автомобілебудування, електротехніка та електроніка, споживчі товари та промислове машинобудування.