Матеріали з нейлону та поліаміду: посібник з застосування PA66

Співвідношення між «нейлоном і поліамідом» — це конкретний приклад порівняно з загальною категорією. Поліамід — це загальна хімічна сім'я полімерів, пов'язаних амідними зв'язками в їхніх основних ланцюгах. Нейлон — домінуюча та найвідоміша підкатегорія алифатичних поліамідів. З практичної точки зору в багатьох галузях техніки та виробництва ці терміни використовуються як взаємозамінні, особливо коли йдеться про поширені типи, такі як PA6 та PA66. Проте незначні відмінності залишаються. «Поліамід» — більш науково точний термін, що охоплює ширший спектр матеріалів, ніж класичні нейлони. Це включає напівароматичні поліаміди (PPA), які мають підвищену стійкість до тепла та хімікатів, поліфталаміди, а також біо-поліаміди, такі як PA11 і PA12, отримані з насіння касторового дерева. Коли фахівець вказує «поліамід», це часто означає акцент на фундаментальні властивості матеріалу та ширший огляд доступних хімічних типів. Коли кажуть «нейлон», зазвичай мають на увазі найпоширеніші, традиційні алифатичні типи та їх добре відомі властивості. Обидва матеріали мають спільні характеристики: високу механічну міцність і витривалість, чудливий опір абразивному зносу, гарну витривалість до втоми та схильність поглинати вологу. Ця гігроскопічна природа є важливим конструкційним фактором, оскільки вона пластизує матеріал, підвищуючи витривалість, але зменшуючи жорсткість і розмірну стабільність. Вибір між різними поліамідами, включаючи різні види нейлонів, полягає у пошуку балансу між такими властивостями, як температура плавлення, здатність поглинати вологу, стійкість до хімікатів і вартість, з урахуванням вимог конкретного застосування — будь то автомобільне зубчасте колесо, електричний з’єднувач чи високоефективне волокно.