Тепловий розривний профіль — це спеціальний інженерний компонент, як правило, екструдована полімерна вставка, призначена для інтеграції в металеву конструкцію — найчастіше в алюмінієві або сталеві вікна, двері, фасади та несучі кронштейни — з метою значного зменшення теплопередачі. Він виступає основним ізоляційним елементом у системі з тепловим розривом, фізично розділяючи внутрішню та зовнішню частини металу, створюючи бар'єр з низькою теплопровідністю. Найбільш просунуті та поширені теплові розривні профілі виготовляються із скловолокном підсиленого поліаміду 66 (PA66 GF25 або GF30), матеріалу, обраного завдяки оптимальному поєднанню низької теплопровідності (приблизно 0,28–0,32 Вт/м·К) та високої механічної міцності, зокрема стійкості до стискання та зсуву, щоб витримувати напруження, спричинені металевим покриттям та конструкційними навантаженнями. Геометрія профілю ретельно проектується не лише з огляду на теплову продуктивність, але й на механічне з’єднання з металем. У алюмінієвих системах це часто досягається шляхом процесу «залиття та видалення перемички», коли поліамід заливають у канал алюмінієвої екструзії, а потім видаляють з’єднуючу алюмінієву перемичку, або методом «закатування», коли метал обтискають навколо полімерного профілю. Ефективність теплового розривного профілю визначається його здатністю знижувати лінійну теплопередачу (показник Ψ) всієї конструкції, безпосередньо сприяючи зниженню коефіцієнта теплопередачі (U-value) вікон чи дверей. Окрім енергоефективності, такий профіль запобігає конденсації на внутрішніх рамах, підвищує комфорт перебування за рахунок підтримання більш високої температури поверхонь і є важливим для відповідності суворим міжнародним будівельним нормам та сертифікаціям сталого розвитку, таким як Passive House, LEED та BREEAM. Тому дизайн, вибір матеріалу та точність виготовлення теплового розривного профілю мають вирішальне значення для успішності будь-якої високоефективної світлової або фасадної системи.