Термомістківний матеріал: поліамідні стрічки для енергоефективного будівництва

Термомістківний матеріал — це речовина, спеціально розроблена для створення бар'єру з високим термічним опором усередині іншого провідного вузла, головною метою якого є зменшення теплових містків. Його вибір ґрунтується на критичному поєднанні властивостей, де низька теплопровідність має поєднуватися з достатньою механічною міцністю, довготривалою стійкістю та технологічністю. Хоча раніше використовувалися різні жорсткі піни та деякі термореактивні полімери, сучасним галузевим стандартом для високоефективних застосувань, особливо в алюмінієвих світлових прорізах та структурних термомістках, є поліамід 66, армований скловолокном (PA66). Цей композитний матеріал, що містить скловолокно зазвичай у діапазоні від 25% до 30%, забезпечує оптимальний набір властивостей: теплопровідність близько 0,3 Вт/м·К, що в багато разів нижча, ніж у алюмінію, поєднана з високою міцністю на розтяг, стиск та зсув. Ця механічна міцність є обов’язковою, оскільки матеріал повинен передавати структурні навантаження між внутрішніми та зовнішніми металевими частинами, одночасно протидіючи повзучості (холодному течінню) під постійним тиском протягом десятиліть експлуатації. Крім того, ефективний термомістківний матеріал повинен мати високу термічну стабільність, температуру плавлення понад 250 °C, щоб витримувати технологічні температури, та високу температуру вигину під навантаженням (HDT), щоб зберігати розмірну стабільність в реальних умовах. Також важлива стійкість до таких факторів навколишнього середовища, як УФ-випромінювання (якщо матеріал піддається впливу), волога та хімічні речовини, наприклад луги в бетоні чи засоби для чищення. Матеріал повинен бути сумісним із виробничими процесами, такими як екструзія для стрічкових профілів або лиття для методу «залиття та видалення містка» у алюмінієвих вікнах. Остаточно, вибір матеріалу термомістка безпосередньо визначає енергоефективність, стійкість до конденсації, структурну безпеку та довговічність всього вузла, роблячи його основою сучасного сталого будівельного проектування та ключовим напрямком матеріалознавства в будівництві.