Форма для екструзії є основним інструментом, який визначає саму суть процесу: створення безперервного об'єкта з певним фіксованим поперечним перерізом. Це точка перетворення, де аморфний розплав під високим тиском від екструдера набуває остаточної форми. Роль форми багатогранна. По-перше, вона має витримувати жорсткі умови експлуатації, зокрема високі температури (часто 200–300 °C для пластмас) та значний тиск. По-друге, внутрішня геометрія повинна бути спроектована так, щоб подолати труднощі течії розплаву. Процес проектування передбачає прогнозування та компенсацію в’язкопружної поведінки полімерів, насамперед розширення на виході з форми (die swell). Тому отвір форми зазвичай менший за розміром і має іншу форму, ніж бажаний кінцевий профіль. Внутрішній шлях течії має бути оптимізованим, щоб уникнути «мертвих зон», де матеріал може затримуватися й деградувати, а також забезпечити рівномірний розподіл розплаву, щоб він виходив із крайок форми з однаковою швидкістю. Для простої плоскої форми це досягається за допомогою колектора типу «вішалка»; для складного профілю канал течії являє собою спеціально розроблений об’єм. Точне оброблення, використання сталі високої якості та дзеркальна полірування форми спрямовані до однієї мети: отримання екструдату, який потребує мінімальної подальшої обробки та стабільно відповідає всім розмірним, естетичним і функціональним вимогам. Без перебільшення, форма є найважливішим компонентом, що визначає успіх і якість процесу екструзії.