Точне проектування форм для екструзії PA66 | Індивідуальні матриці для терморозриву

Конструювання прес-форм є важливою інженерною дисципліною у процесі ин'єкційного формування, особливо для високоефективних термопластиків, таких як поліамід 66 (PA66) та його модифікації зі скловолокном. Воно передбачає систематичне проектування геометрії прес-форми, систем охолодження, живлення, вентиляції та механізмів виштовхування для забезпечення якості виробу, ефективності виробництва та довговічності прес-форми. Для матеріалів, таких як PA66 із 25% скловолокна (GF25), конструктори мають враховувати абразивну дію волокон, що зумовлює необхідність застосування зносостійких матеріалів, наприклад, загартованих сталей (наприклад, H13) або поверхневих покриттів для зменшення ерозії. Конструкція затвора — незалежно від того, чи це точковий, субмаринний, чи гарячий розтік — впливає на орієнтацію волокон та лінії зварювання, що в свою чергу впливає на механічні властивості, такі як міцність на розтягнення та ударна в’язкість. Канали охолодження мають бути оптимізовані для контролю теплопровідності та запобігання деформації, адже температура плавлення PA66 GF25 становить близько 260 °C, а рекомендована температура прес-форми — 80–120 °C. Поведінка при усадці, як правило, 0,2–0,5% у напрямку потоку та 0,5–0,8% у поперечному напрямку через армування волокнами, вимагає точного врахування розмірів. Системи виштовхування мають запобігати пошкодженню виробу, використовуючи знімальні плити або повітряну допомогу для складних геометрій. Вентиляція є обов’язковою для усунення повітряних пасток та перегорання матеріалу, найчастіше застосовуються мікровентиляційні канали або пористі вставки. Сучасні інструменти моделювання допомагають прогнозувати потік матеріалу, процеси охолодження та структурну цілісність, скорочуючи кількість експериментальних циклів. У галузях, таких як автомобілебудування та авіація, проектування прес-форм має відповідати потребам масового виробництва та нормативним стандартам, що підкреслює важливість співпраці між матеріалознавцями та інженерами для вирішення таких завдань, як анізотропна поведінка та термічна стабільність. Зрештою, комплексний підхід, що поєднує властивості матеріалу, параметри обробки та вимоги до кінцевого використання, є ключовим для досягнення стабільних експлуатаційних характеристик та економічної ефективності литих деталей.