Теплова перешкода, у контексті будівництва та промислового проектування, — це компонент або система, спеціально розроблені для значного зменшення передачі теплової енергії між двома середовищами. Її основне призначення — підвищення енергоефективності, поліпшення комфорту перебування людей та запобігання утворенню конденсату. У архітектурних застосуваннях найважливішими тепловими перешкодами є ті, що усувають теплові мости — локалізовані ділянки в огороджувальній конструкції будівлі, де тепло передається легше, наприклад, через металеві рами вікон або конструктивні з'єднання. У цьому випадку теплова перешкода фізично реалізується у вигляді смуги матеріалу з низькою теплопровідністю, зазвичай поліаміду, армованого скловолокном (наприклад, PA66 GF30), який вставляється всередину алюмінієвого чи сталевого профілю. Ця «перешкода» фізично розділяє внутрішні та зовнішні металеві частини, значно зменшуючи тепловий потік і підвищуючи температуру внутрішньої частини рами, щоб запобігти конденсації. Ефективність такої перешкоди вимірюється її внеском у зниження коефіцієнтів U та Psi конструкції. Поза віконними блоками, теплові перешкоди також є невід’ємною частиною стін, дахів та підлог, де масивні утеплювальні матеріали, такі як мінеральна вата чи пінопластові плити, утворюють шар, що чинить опір теплопередачі. У ширшому сенсі, будь-який матеріал чи конструкція, що створює високий рівень теплового опору між джерелом тепла та тепловідводом, може вважатися тепловою перешкодою, що робить це поняття фундаментальним для сталого проектування, енергозбереження та створення комфортних, довговічних і безпечних від утворення плісняви будівельних середовищ.