Проектування пластикових деталей для лиття під тиском — це ретельний процес, спрямований на створення компонентів, які ефективно виготовляти, є функціональними та естетично привабливими. Він базується на таких принципах, як збереження постійної товщини стінок для уникнення деформації, врахування кутів випуску для полегшення виймання з форми, а також використання ребер жорсткості й накладок для підвищення міцності без додаткової ваги. Вибір матеріалу — від звичайних пластмас, таких як поліетилен, до інженерних полімерів, наприклад полікарбонату, — впливає на проектні рішення залежно від таких факторів, як стійкість до ударів, термічна стабільність та вартість. Конструкція литникових систем має важливе значення для контролю потоку та зменшення видимих слідів, причому такі варіанти, як крайові виливки або гарячі виливки, підбираються залежно від геометрії деталі. Програмне забезпечення для моделювання допомагає передбачити характер заповнення, усадку та точки напруження, що дозволяє проводити ітераційні удосконалення. Сфера застосування охоплює побутові вироби та медичні прилади, де ключовими є такі фактори, як біосумісність і відповідність вимогам щодо стерилізації. Принципи проектування з урахуванням технологічності (DFM) сприяють простоті, зменшенню кількості деталей і узгодженню з конструкцією форми, щоб знизити витрати на виробництво та скоротити терміни виготовлення. Екологічні аспекти, зокрема використання вторинної сировини та проектування з урахуванням можливості демонтажу, набувають все більшого значення. Дотримуючись глобальних стандартів і використовуючи прототипування, конструктори забезпечують відповідність пластикових деталей вимогам щодо продуктивності, безпеки та екологічності в різних культурних і промислових умовах.