Технологія теплової ізоляції з використанням радіаційного бар'єру — це спеціалізований підхід до терморегулювання, спрямований безпосередньо на передачу теплового випромінювання, яка переважає в застосунках, де різниця температур призводить до значного інфрачервоного випромінювання. Ці системи використовують поверхні з низьким коефіцієнтом випромінювання, зазвичай алюмінієву фольгу з показниками емісії 0,03–0,1, щоб відбивати до 97% падаючої теплової енергії. На відміну від традиційних утеплювачів, які в основному перешкоджають теплопровідності, радіаційні бар'єри працюють за рахунок створення відбиваючих поверхонь, які повертають теплове випромінювання назад до джерела. Найефективнішими є установки, що включають повітряні прошарки поруч із відбиваючими поверхнями, оскільки безпосередній контакт значно знижує продуктивність. Конфігурації матеріалів варіюються від одношарової армованої фольги до багатошарових композитів із серцевинами зі скловолокна чи пінопластику, які забезпечують додатковий опір теплопровідності. Показники ефективності включають значення відбивання та еквівалентні R-значення, які враховують умови експлуатації, а не стандартизовані лабораторні вимірювання. Основні сфери застосування — горищні приміщення (де вони зменшують надходження тепла влітку, блокуючи сонячне випромінювання), стінні конструкції за облицюванням, дахи промислових будівель та сільськогосподарські споруди. Правильне встановлення вимагає врахування накопичення пилу, який із часом може значно погіршити роботу системи через зростання коефіцієнта випромінювання поверхні. Виробничі стандарти гарантують стійкість до корозії, розривів та УФ-деградації у випадку відкритого впливу. Технологія особливо ефективна в жаркліматичних регіонах, де передача тепла за рахунок випромінювання є домінуючим механізмом надходження тепла, і за правильного застосування може знизити витрати на охолодження на 5–10%. Крім будівельних застосувань, радіаційні бар'єри відіграють важливу роль у авіаційно-космічній, автомобільній галузях та в упаковці, де обмеження за вагою не дозволяють використовувати товсті традиційні утеплювачі. Останні досягнення включають наночастинкові покриття, які підвищують довговічність без погіршення відбивної здатності, та інтеграцію матеріалів зі зміною агрегатного стану, які забезпечують додаткову теплову ємність. Економічні та експлуатаційні переваги систем радіаційних бар'єрів зробили їх доповненням до традиційних утеплювачів у комплексних стратегіях енергоефективності.