Тепловий місток — це основний принцип проектування та фізичний компонент, призначений для переривання теплового мостка в будівельному елементі. Це умисне розміщення матеріалу з низькою теплопровідністю між двома провідними матеріалами з метою значного зменшення теплового потоку. У контексті металевих вікон, дверей та фасадів такий розрив являє собою високоміцну смугу з низькою теплопровідністю, як правило, виготовлену з поліаміду, армованого скловолокном (PA66 GF30), яка механічно зафіксована всередині алюмінієвого чи сталевого профілю. Ця смуга фізично розділяє внутрішню та зовнішню частини металевого каркаса, створюючи бар'єр, який має опір тепловому потоку понад 500 разів вищий, ніж сам алюміній. Ефективність теплового розриву вимірюється його внеском у зниження лінійного коефіцієнта теплопередачі (псі-значення) конструкції. Щоб розрив був ефективним, матеріал повинен мати не лише низьку теплопровідність, але й достатню механічну міцність для передачі структурних навантажень (наприклад, вітрового тиску) між розділеними металевими частинами та протистояти повзучості протягом десятиліть експлуатації. Застосування теплового розриву є основоположною складовою сучасного сталого будівництва, необхідною для виконання енергетичних норм, підвищення комфорту в приміщенні та запобігання пошкоджень, пов’язаних із вологою.